четвер, 14 квітня 2011 р.

Хвостато-вусата радість))))))))

Порою холодно и муторно в ночи
Беззвучным эхом одиночество кричит...
Под воспаленною Луной, при свете дня
Найди меня! Узнай меня! Спаси меня!

Котенок – Месяц лижет звезды языком
Быть может то, что ищешь ты – недалеко...
Я прибегу к тебе под окна к десяти
И замяукаю – пожалуйста, впусти!

Растает в теплой тишине осенний шум
Совсем немножко у тебя я попрошу –
Налей в фарфоровую миску молока
Пусть ненадолго, дай остаться – на «пока»...

Опять заладили дожди и чуть дыша
Дрожит озябшая кошачая душа...
Так не хватает слов изысканно-простых...
Скажи их мне и я пойму, что это – ТЫ!

К тебе на теплые коленки заберусь
Своим урчаньем разгоню тоску и грусть
Наш долгий вечер буду медленно лакать
И все запомню – до последнего глотка...

Не нужно сердце продавать за медный грош -
Вернее Кошки никого ты не найдешь!
В душе мохнатой колокольчики звенят –
Найди меня! Узнай меня! Спаси меня!



Не змогла не поділитись з вами цими рядками знайденими на просторах інтернету.Запали вони мені в душу, бо маю особливу любов до котів.
Покажу вам  пухнасте чудо, яке живе у мене в хаті.
Фото, нажаль, не дуже вдале, але кращого не знайшла.
Ось вона- киця Соня))))))))))

5 коментарів:

  1. Стих очень красивый, а кошечка вообще прелесть)))

    ВідповістиВидалити
  2. Ой, яка гарна кицька. Дуже) А ми тільки мріємо про кицьку. Зйомна квартира і котик, не сумісні речі((

    ВідповістиВидалити
  3. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  4. Якщо чесно, міська квартира і кіт-це несумісні речі((((( А ще й коли маленька дитина є...Наша вже живе у нас років 10, але цього року мабуть поїде в село(((, бо синулька підростає і почне по землі повзати, ходити, а як би ти не чистила коври, шерсть всерівно залишається.
    Так що буду проважати свою котяру зі сльозами на очах((((( Але дитина, безумовно, важливіше.

    ВідповістиВидалити